- поглум
- —————————————————————————————по́глуміменник чоловічого родурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
поглум
Смотреть что такое "поглум" в других словарях:
поглум — у, ч., розм. Те саме, що глум … Український тлумачний словник
поглумиться — поглум иться, мл юсь, м ится … Русский орфографический словарь
ПОГЛУМЛИВАТЬСЯ — над кем, на чей счет, иногда глумиться; поглумиться, пошутить, посмеяться, поднять насмех, одурачить, потешаться; | осуждать и порицать насмешками. Поглумился ты надо мной, в дураках поканул. Поглумился ты слову моему, а ведь моя правда вышла! |… … Толковый словарь Даля
глум — (зле висміювання, насміхання), поглум, глузування, знущання, наруга, кепкування, кпини мн., покво[і]л … Словник синонімів української мови
знущання — 1) (заподіяння мук, страждання кому н.), глум, наруга, збиткування, поглум(ка) 2) див. насмішка … Словник синонімів української мови
насмішка — (глузливий жарт, висміювання кого / чого н.), глузування, кепкування, посміх, глуз перев. мн., кпини мн., сміхи мн., смішки мн.; сміх (висміювання кого / чого н.); іронія (прихована, тонка насмішка); глум, знущання, наруга, поглум(ка) (зла,… … Словник синонімів української мови
